З під брови як пишеться

Прийменник

Читайте також: Прислівник

1. Значення і склад прийменників.
2. Деякі особливості вживання прийменників.
3. Правопис прийменників.

1. Значення і склад прийменників

Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв’язків між словами в реченні.

Наприклад, у реченні Там тополі у полі на волі (захід сонце за обрій поніс) з буйним вітром свавольним і диким струнко рвуться кудись в далечінь (П. Тичина) без слів у, на, за, з, в обійтися не можна: вони, хоч не мають самостійного значення, проте вказують на зв’язки між повнозначними словами.

За походженням прийменники поділяються на:

• первинні: без, в, від, для, до, з, за, на, над, під, по, при, про, ради, через;
• вторинні, утворені від первинних прийменників: задля, заради, з-під, зпопід, з-поза, з-проміж, із-за, поза, щодо;
• відприслівникові: близько, внаслідок, всупереч, вподовж, вслід, довкола, замість, кругом, насеред, навкруги, навпроти, напередодні, навколо, назустріч, осторонь, обабіч, поперек, позад, після, поруч, поряд, відповідно до, залежно від, згідно з тощо;
• відіменникові: край, кінець, коло, перед, протягом, шляхом, за допомогою, під час, в напрямі до, на шляху до, у зв’язку з, в силу, внаслідок, в результаті тощо;
• віддієслівні: завдяки, виключаючи, незважаючи на.

За будовою прийменники бувають:

• прості: без, в, до, крізь, під, кругом, близько, проти, край, кінець, коло;
• складні (складаються з двох чи більше частин і пишуться разом або через дефіс): задля, з-поза, з-між, із-за, попід, щодо, всупереч, довкола, поруч, поряд;
• складені (пишуться двома і більше словами): відповідно до, залежно від, згідно з, під час, у зв’язку з, незважаючи на.

Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками) в непрямих відмінках, причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком (без, від. до. крізь, про, при, біля, навколо, назустріч), деякі — з двома (на, над, перед, під, по), а то й з трьома (в, з, за, між).

Прийменники стоять перед іменниками. Лише кілька прийменників можуть стояти і після іменників: 1. Лейтенант озирнувся порядку ради (Іван Ле). 2. Дружна і гучна дівоча пісня линула нам навздогін (Ю.Смолич).

Перевірте себе. Прийменник

1. Випишіть словосполучення в дві колонки: 1) з непохідними прийменниками; 2) з похідними.

Здибався з другом, поклав у шухляду, присів коло мене, уболіваю за справу, росте навпроти школи, збори наприкінці літа, зрубав при корені, держав про запас, виглянув з-за рогу.

Ключ. З других букв перших слів має скластися початок прислів’я: “…, добре й буде”.

Перевірте себе. 2. Випишіть окремо словосполучення, у яких прийменники вжито: 1) з родовим відмінком; 2) із знахідним; 3) з орудним; 4) з місцевим.

Став біля порога, виріс над морем, трапилось у травні, лишився без грошей, надіятися на випадок, обіч дороги, експеримент у лабораторії, ішов з батьком, виглянув з вікна, росте на горі, абстрагуймося від частковостей, агітація за кандидатів.

Ключ. З перших букв перших слів має скластися закінчення прислів’я: “Не кидай…”

2. Деякі особливості вживання прийменників

Вживаючи варіанти прийменника у та в, слід уникати насамперед збігу голосних, потім — збігу приголосних (при цьому будь-яка пауза сприймається як приголосний): був у мене — були в мене; острів у морі — острів в океані; був у класі — був в аудиторії; вечоріло, у кімнаті стало темніти — стало темніти в кімнаті.

Перед словом, на початку якого є звуки в, ф в різному поєднанні (хв, св, сф і под.), щоб уникнути збігу подібних звуків, як правило, вживаємо у, незалежно від того, на який звук закінчується попереднє слово: були у вівторок, двері у фойє, написано у творі.

Так само щоб уникнути важкого для вимови збігу звуків, використовуються варіанти прийменників з, із і зі, під і піді, над і наді, перед і переді: прийшов з інституту — прийшов із театру — прийшов зі школи; під нами — піді мною.

Прийменник

Прийменник по в українській мові вживається в небагатьох випадках: пішов по воду, загруз по кісточки, чинити по правді, видно по очах, черговий по школі. Проте часом його вживають недоречно: “прийшов по справі”, “відправив по пошті”, “по останній моді”, “підручник по математиці”, “по його вині”, “сталося по недбалості”, “зупинка по вимозі” і под. Треба: прийшов у справі, відправив поштою, за останньою модою, підручник з математики, з його вини, сталося через недбалість, зупинка на вимогу тощо.

Після прийменника по іменник ставиться в місцевому відмінку: зв’язати по руках і ногах (а не “по рукам і ногам”), ударили по конях (а не “по коням”) тощо.

Перевірте себе. Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) зі вставленим варіантом прийменника в; 2) зі вставленим варіантом прийменника у.

Щодня … роботі, озимина .. полі, риба … воді, багаж … автобусі, обвал …горах, ураган … океані, ніхто … селі, зсипав … засік, ураган … пустелі, іскра … попелі, міст … майбутнє, був … театрі, йдуть … інститут, ударив … дзвін, виступала … філармонії.

Ключ. З перших букв перших слів має скластися закінчення прислів’я: “На те голова, …”

3. Правопис прийменників

Прийменники від іменників, займенників, прикметників, числівників пишуться окремо. Проте не слід їх сплутувати з префіксами, які пишуться разом: без дороги — бездоріжжя, при березі — прибережний, у вечір — увечері, з-під шапки — спідлоба, попід вікнами — попідвіконню. Між прийменником та іншою частиною мови можна вставити означення, між префіксом і наступною частиною слова цього зробити не можна: до хати — до рідної хати, до своєї хати і дощенту.

Складні прийменники, утворені від первинних за допомогою прийменника з (із), пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-поза, з-над, з-понад, зпід, з-попід, з-поміж, з-проміж, з-серед, з-посеред.

Також, складні прийменники, утворені від первинних без прийменника з (із),’ пишуться разом: заради, задля, поза, понад, попід, поміж, проміж, щодо (але що ж до).

Складні прийменники прислівникового походження пишуться разом (як і відповідні прислівники): всупереч сподіванкам, услід загонові, довкола вогнища, посеред дороги, обабіч шосе, наперекір знегодам, назустріч бурі, поруч мене, наприкінці дня, внаслідок переживань.

Прийменник

Проте від прислівників, які пишуться разом, слід відрізняти однозвучні сполучення прийменників з іменниками, що мають при собі додаток у родовому відмінку і пишуться окремо, наприклад: вглиб (прислівник) — в глиб віків (сполучення прийменника з іменником глиб, при якому є додаток у родовому відмінку віків); вбік — в бік річки, всередині — в середині речення, зсередини — з середини розділу, збоку — з боку товаришів, скраю — з краю поля, спочатку — з початку року.

Двома і більше словами пишуться такі складені прийменники, як під час, незважаючи на, відповідно до, залежно від, згідно з, в напрямі до, на шляху до, у зв’язку з, за допомогою, в силу, в результаті (але внаслідок).

Перевірте себе. Прийменник

1. Запишіть словосполучення у дві колонки залежно від того, як пишуться частини, що в дужках: 1) окремо (прийменники); 2) разом (префікси).

Звернувся (в)друге, пішли (в)чотирьох, плакав (уві)сні, людина (з)людиною, знявся (в)гору, їду (в)гори, вилив (у)друге відро, ішов (на)помацки, подався (до)дому, книжка (переді)мною, (з)малку працюй, було це (в)літку, гукнув (по)батькові.

Ключ. З других букв перших слів має скластися закінчення вислову російського мислителя О.Радищева: “Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити …”

Перевірте себе. 2. Запишіть словосполучення у дві колонки залежно від того, як пишуться прийменники: 1) одним словом; 2) через дефіс. Тих словосполучень, у яких прийменники пишуться двома словами, не виписуйте..

Спуститися з/над хмар, один з/перед одного, садять по/над яром, упав під/час бурі, виріс по/серед поля. Лине з/посеред гаю, один з/поміж усіх, об’єднатися за/ради справи. Яскравий по/над міру, мружитися з/під брів, атака з/за лісу.

Ключ. З перших букв перших слів має скластися початок прислів’я: “… м’якша від чужої подушки”.